Аналіз навчально-виховної роботи ЖДНЗ №3 за 2019-2020 навчальний рік та завдання на наступний  2020-2021 навчальний рік

01.Вер.2020
 Аналіз навчально-виховної роботи ЖДНЗ №3 за 2019-2020 навчальний рік та завдання на наступний  2020-2021 навчальний рік

 

1.Загальні відомості про дошкільний навчальний заклад

Житомирський дошкільний навчальний заклад №3 розташований за адресою: вул.Слобідська,7.

Розрахований на 3 групи . На даний час працює:

– група раннього віку 3-го року життя;

– група молодшого дошкільного віку 4-го року життя;

– група старшого дошкільного віку 5-6-го року життя.

Групи комплектуються за віковими ознаками.

Дошкільний навчальний заклад працює за п’ятиденним робочим тижнем. Діти в дошкільному навчальному закладі перебувають за наступним режимом роботи груп: 7.00-19.00 год.

Комплектування груп дошкільного закладу дітьми здійснюється на підставі заяв батьків, медичної довідки про стан здоров’я дитини з висновками лікаря, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад.

Дошкільний навчальний заклад здійснює освітньо-виховну діяльність відповідно до нормативних документів та законодавчих актів України:

– Конституції України

– Закону України «Про освіту»

– Закону України «Про дошкільну освіту»

– «Положення про дошкільний навчальний заклад»

– Базового компоненту дошкільної освіти України

– Закону України «Про охорону праці»

– Кодексу цивільного захисту України

– Закону України «Про дорожній рух»

– Закону України «Про відпустки»

– Закону України «Про мови»

– Закону України «Про захист дитинства»

– Програми розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля»

– Освітньої програми  “Впевнений старт” для дітей старшого дошкільного віку.

А також, відповідно до власного Статуту та річного плану роботи.

Забезпеченню цілеспрямованості і послідовності роботи, практичному здійсненню педагогічних заходів допомогло чітке планування та визначення пріоритетних напрямків роботи, а саме:

  • Заохочувати батьків до участі в освітньому процесі на засадах рівності, партнерства і взаємоповаги, використовуючи традиційні та нові форми взаємодії з родинами.
  • Удосконалювати мовленнєву компетентність дошкільників   через взаємозв’язок мовленнєво – ігрової діяльності та спілкування .
  • Продовжити підвищувати якість освіти через активне впровадження в освітньо – виховний  процес інформаційно-комп’ютерних технологій, спрямованих на професійне зростання творчої активності педагогів.
  • Удосконалювати роботу з екологічного виховання шляхом використання в роботі з дітьми науково – дослідницької та проектної діяльності.

При визначенні завдань на поточний рік були враховані їх сучасність, актуальність, результати діагностування педагогів, наслідки роботи в минулому навчальному році, реальні можливості колективу.

Зміст навчально-виховного процесу в закладі визначався Базовим компонентом дошкільної освіти, Програмою розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» та освітньою програмою  “Впевнений старт” для дітей старшого дошкільного віку за якою в 2018-2019 н.р. розпочала працювати  старша група.

 

2.Педагогічний склад

 

Найвища цінність освіти не тільки діти, а й педагоги, які здатні до розвитку здібностей, таланту, спеціального захисту, збереження індивідуальності дитини.

Педагогічними кадрами дошкільний заклад укомплектований повністю. Розстановка педагогічних працівників вмотивована і доцільна.

Діяльність закладу забезпечує 25 працівники, з них 10 педагогів.

Якісний склад педагогічних працівників:

 

1.За віковою категорією:

 – до 40 років – 2

– до 50 років – 2

– до 60 років – 4

до 70 років – 1

– від 70 років – 1

 

 

 

2.За стажем педагогічної роботи:

 до 10 років – 2 педагоги

 до 20 років – 3

більше 20 років – 5

 

 

 

 

 

 

 

 

3.За освітою:

10 – мають вищу освіту.

 

 

 

 

  1. За кваліфікаційним рівнем:

ІІ категорія – 6

І категорія – 1

Вища категорія – 3

 

 

 

Атестація педагогічних працівників у дошкільному закладі проводиться відповідно до Закону України «Про освіту» (ст.54) та Типового положення про атестацію педагогічних працівників України затвердженого Міністерством освіти і науки України №310 від 20.08.1993 року, та змін і доповнень, затверджених наказом № 419 Міністерства освіти і науки України від 01.12.1998 року.

З  метою  реалізації  головних  завдань  адміністрацією  дошкільного навчального  закладу,  на  основі  діагностики  самооцінки  педагогів  та  оцінки адміністрації,  був  переглянутий  рівень  професійної  майстерності  педагогів, сплановані різні форми методичної роботи з кадрами, які забезпечили необхідний рівень  знань,  умінь  та  навичок  у  досягненні  мети.

Протягом  навчального  року згідно перспективного  плану ЖДНЗ №3 проходженню курсової перепідготовки підвищили  свій  професійний  рівень  на  курсах  при  ЖОІППО педагоги: Марченко І.М. – соціальний педагог, Суходольська Г.А. – вихователь – методист.

В 2019-2020 навчальному році було атестовано 1 педагога. За результатами атестації вихователю Лопатюк Н.В. було підтверджено вищу кваліфікаційну категорію.

У дошкільному закладі відпрацьований чіткий та ефективний механізм проведення атестації. Завідувачем визначені послідовні управлінські кроки, спрямовані на створення сприятливих умов для якісного проведення атестації та наступного максимального використання її для зростання професійної майстерності, розвитку творчої ініціативи педагогічних працівників, забезпечення ефективності навчально-виховного процесу.

Показником правильної кадрової політики є стабільність кадрового складу. Адміністрація закладу постійно опікується питаннями фахового зростання працівників, поліпшенням ділової атмосфери та психологічного мікроклімату в колективі. При розстановці кадрів враховується рівень емпатії, емоційний комфорт, психологічна сумісність. Адміністрація закладу диференційовано підходить до вихователя-початківця і до досвідченого педагога-майстра.

Для вирішення завдань, спрямованих  на вдосконалення кваліфікації та професійної майстерності педагогів,  в дошкільному закладі були проведені масові  (педради, семінари, семінари-практикуми, консультації), групові (методичні об’єднання, школи передового педагогічного досвіду, наставництво) та індивідуальні (самоосвіта, докурсові та післякурсові завдання) форми методичної роботи.

При програмно-методичному забезпеченні освітнього процесу у поточному році дошкільний заклад керувався Переліком навчальних видань, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в дошкільних навчальних закладах у 2019  –  2020 навчальному році, що розміщений на сайтах Міністерства освіти  і  науки  України  (www.mon.gov.ua),  Інституту  інноваційних  технологій  і змісту  освіти  (www.iitzo.gov.ua).  Педагогічні  працівники  протягом  року відстежували  оперативну  інформацію  про  нові  програми,  посібники  та  іншу навчальну літературу, рекомендовану Міністерством для застосування  в освітній роботі  з  дітьми,  публікації  у  фахових  періодичних  виданнях  та  на  зазначених вище сайтах.

Особлива  увага  в  ДНЗ  приділяється  самоосвіті  педагогічних  працівників.

Педагогічна  освіта  здійснюється  різнобічно,  включаючи  проходження  курсів  підвищення  кваліфікації,  участь  у  тренінгах  особистісного зростання,  систематичне  вивчення  методичної,  педагогічної  та  психологічної літератури,  публікацій  періодичних  видань.  Педагогічні  працівники  відвідують різні методичні заходи міста згідно наказу по ДНЗ  «Про  організацію  методичної роботи з педагогічними кадрами».

Безпосереднє  керівництво  роботою  дошкільного  закладу  здійснює  його завідувач  Лопатюк Н.В., яка  координує  роботу  всіх  служб  наказами  різного характеру. Книги  кадрових  наказів  і наказів з основної діяльності ведуться окремо. Розробка заходів щодо виконання рішень нормативних та інших документів ведеться своєчасно. На основі аналізу навчально-виховної  роботи  визначаються  проблемні  завдання  колективу, формулюються теми нарад при завідувачу.

Для цього в дошкільному закладі було створено такі умови:

  Проводилися     педради, семінари, семінари-практикуми,  роботу  яких  було спрямовано на вирішення питань виховання самостійної та відповідальної особистості дошкільника у особистісно-орієнтованій виховній системі;

  Згідно  з  сучасними  педагогічними  вимогами  та  з   метою  забезпечення гармонійного  та  різнобічного  розвитку  особистості  створені  розвивальні середовища: природне, ігрове, інтелектуальне, предметне, соціальне.

 

  1. Методична робота

 

Методична робота в дошкільному навчальному закладі ґрунтується на сучасних досягненнях психолого-педагогічної науки з урахуванням професійної та особистої зрілості педагогів, конкретному аналізу результатів освітньої діяльності.

Робота в закладі будується на основі державних документів про освіту (створено базу нормативно-правових документів в галузі дошкільної освіти в методичному кабінеті), робочий навчальний план складено із врахуваннями «Методичних рекомендацій щодо планування освітнього процесу в дошкільних навчальних закладах  у 2019/2020 навчальному році», програми «Впевнений старт», «Українське дошкілля», яка забезпечує можливість реалізації інваріативної складової Базового компонента дошкільної освіти (нова редакція), а також роботи з реалізації певної складової варіативної частини Базового компонента дошкільної освіти (нова редакція) за парціальними програмами – художньо-естетичного розвитку дітей раннього та дошкільного віку  «Радість творчості», схваленої листом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 25.05.2012 № Г-106, для роботи гуртка з художньо-естетичного розвитку дітей «Веселі фарби», інструктивно-методичних матеріалів з проблем організації методичної роботи та планування навчально-виховної роботи в усіх вікових групах програми з основ здоров’я та безпеки життєдіяльності дітей дошкільного віку «Про себе треба знати, про себе треба дбати», схваленої листом Міністерства освіти і науки України від 08.01.2013 № 14.1/12-Г-632, методичних рекомендацій «Планування організації життєдіяльності дітей у дошкільних навчальних закладах».

В умовах варіантності програми «Українське дошкілля» та парціальних програм  «Радість творчості», «Про здоров’я треба дбати, про здоров’я треба знати» методична служба приділяла особливу уваги питанням організації методичної роботи з педагогічними працівниками нашого закладу та планування освітнього процесу. Був складений план навчально-виховної роботи з глибоким аналізом, в якому були встановлені, як досягнення і успіхи, так і певні недоліки. При визначенні завдань на поточний рік були враховані їх сучасність, актуальність, результати діагностування педагогів, наслідки роботи в минулому навчальному році, реальні можливості колективу.

Зміст навчально-виховного процесу в закладі визначався Базовим компонентом дошкільної освіти, Програмою розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» та освітньою програмою  “Впевнений старт” для дітей старшого дошкільного віку за якою в 2018-2019 н.р. розпочала працювати  старша група.

З метою підвищення педагогічної майстерності педагогів, спрямовуючи навчально-виховний процес на виконання головних завдань, адміністрацією були сплановані та проведені протягом навчального року такі форми методичної роботи:

засідання педагогічної ради:

– «Підготовка до нового навчального року»;

««Сучасні аспекти формування мовленнєвої компетентності дошкільника»

«До живої природи обличчям»

«Про підсумки роботи ДНЗ в 2019/2020 н.р.»

семінари-практикуми:            

«Сучасні підходи до мовленнєвого розвитку дошкільників»;

– «Організація роботи на екологічній стежині з дітьми дошкільного віку»

– «Формуємо у дітей позитивне відношення до власного здоровя»

 

колективні перегляди занять та режимних моментів, консультації, педгодини, конкурси, свята та розваги, круглі столи. Проведення цих заходів допомогло колективу на належному рівні вирішити головні завдання річного плану роботи, але під час підготовки та проведення даних заходів виникали певні труднощі:

– не всі педагоги брали активну участь;

– оформлення деяких матеріалів не відповідало встановленим нормам тощо.

Педагоги дитсадка переконалися, що активне впровадження в роботу з дітьми таких інноваційних педагогічних технологій як:

– інформаційно-комп’ютерні технології (ІКТ);

– «Застосування психолого-педагогічного проектування  в освітньому процесі ДНЗ»;

–  „Сенд-плей” в дитячому садку (зарубіжний досвід роботи);

– “Формування мовленнєвої компетенції як однієї з базисних характеристик особистості” за Н.Гавриш;

– технології психолого-педагогічного проектування (П3) Т.Піроженко,

– ТРВЗ Г.Альтшуллера

розвиває у дітей усне зв’язне мовлення, мислення, сприяє формуванню уявлень про навколишній світ, вихованню творчої особистості готової до розв’язання складних проблем у різних сферах діяльності. Важливим акцентом у проведенні даної роботи стало оформлення педагогами папок, ширм з матеріалами по використанню інноваційних технологій в навчально – виховному процесі.

Одне із основних завдань, визначених Законом України «Про дошкільну освіту» – збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини. Тому інструктор з фізвиховання в останню середу місяця проводить  Дні здоров’я, які проходять під різними темами.

Зорієнтованість педагогів на особистість стала основою реалізації кожною дитиною свого природного потенціалу, збалансованості  фізичного, інтелектуального, емоційного, вольового та морально-духовного розвитку вихованців.

Науково-методичне  зростання  педагогічної  майстерності  вихователів забезпечили такі форми методичної роботи:

    Система  навчання  елементам   самоаналізу,  самоконтролю,   самокорекції:

– Проведено психолого –педагогічні консиліуми «Адаптація дітей раннього та молодшого віку до умов ДНЗ» та «Готовність старшого дошкільного віку до навчання у школі».

  З  метою  підвищення  у  педагогів  мотивації  до  отримання  знань,  умінь  і навичок у галузі технічних, програмних засобів й інформації практичним психологом Суходольською Г.А. були  проведені засідання Школи з навчання роботи з ІКТ. Це  дало  можливість  педагогам  бути  сучасними,  активно  діяти  в інформаційному  середовищі,  використовувати  найновітніші  досягнення техніки в своїй професійній діяльності.

   З  метою  профілактики  емоційного  вигорання  педагогів,  психологічного супроводу  педагогів  практичним  психологом  Суходольською Г.А.  проведено заняття педагогічного всеобучу.

Робота  практичного психолога Суходольської Г.А. була  спрямована на вироблення  індивідуального  стилю  діяльності, навчитися  краще  розуміти  своїх  колег  і  батьків,  з  якими  доводиться  вступати  у  спілкування  з  приводу  навчання  і  виховання  дітей;  навчання правильної  поведінки  у  ситуаціях  міжособистісного  спілкування.

Протягом року старша медична сестра Левчук О.В. проводила «Школу здорової дитини» для педагогів та  Школу «Професіонал» для помічників вихователів.

Кількісний  та  якісний  аналіз  оцінювання  методичних  заходів,  проведених упродовж  навчального  року,  показав,  що  всі  вони  мали  науково-методичний  та пізнавальний  характер,  були  спрямовані  на  усунення  недоліків,  допущених  в питаннях організації навчально-виховного процесу.

Нажаль, в зв’язку з COVID 19, педагогічний колектив ДНЗ змушений був  впроваджував  у  практику  ефективні навчально  –  методичні  системи,  застосовувати  нетрадиційні  підходи  до  роботи  з батьками,  впроваджував  інноваційні  форми  навчально  –  виховної  роботи.

Однією  із  ефективних  додаткових  форм  організації  освітнього  процесу  в умовах  дошкільного  навчального  закладу  є  гурткова  робота,  яка  спрямована  на задоволення  потреб  та  інтересів  дітей  до  певного  виду  діяльності,  виявлення  та розвиток  у  них  загальних  та  спеціальних  здібностей.  З  огляду  на  це,  у дошкільному  закладі  протягом  поточного  навчального  року  функціонували  такі гуртки:

 

з/п Назва гуртка Керівник
1 Гурток сенсорного розвитку дітей раннього віку Ващук Тетяна Вікторівна
2 «Веселі фарби» (образотворчий) (для дітей старшої  групи)  Шунь Юлія Володимирівна

 

Керівники гуртків поставили перед собою мету: створювати умови для самореалізації всіх вихованців, розвивати розумові, творчі, креативні здібності дошкільнят, виявляти обдарованих дітей, сприяти формуванню позитивно-стійких взаємодій в співтворчості дітей, педагогів та батьків, над якою успішно працювали протягом року.

Всі освітні послуги  безоплатні. Гурткова робота допомагає розкрити  творчий потенціал  кожної  дитини,  стимулювати  креативний  розвиток  дошкільників.  За результатами  діагностики  готовності  до  шкільного  навчання  діти  старшого дошкільного віку, що відвідували гуртки мають достатній рівень креативності.

Проблема своєчасного виявлення інтересів, здібностей і нахилів дітей, формування творчих засад уже з перших років життя дитини нині вкрай актуальна, а відтак, гурткова робота в дошкільному навчальному закладі №3 стає дедалі популярнішою, складаючи невід’ємну частину освітнього процесу. У цій формі роботи ми вбачаємо ще один ефективний шлях розвитку творчо спрямованої особистості.

Отже, головне завдання, над яким педагоги нашого закладу будуть продовжувати працювати, це зробити так, щоб гурткові заняття стали улюбленими для дітей, кожному запам’яталися.

За  результатами  вивчення  освітньо  –  виховного  процесу  формулюються висновки,  складаються  пропозиції.  Вивчення  стану  навчально-виховної діяльності,  результативності  роботи  педагогічного  колективу  здійснюється  за допомогою різних видів контролю, а саме: спостереження за діяльністю педагогів, анкетування  педагогів  та  батьків,  аналізу  відкритих  занять,  аналізу  стану фізичного та психічного здоров’я  дітей.

У дитячому закладі у тісному зв’язку з методичною службою працює психологічна служба, яку представляє  практичний психолог вищої категорії  Суходольська Г.А. та соціальний педагог Марченко І.О. Метою діяльності психологічної служби було – збільшення ефективності навчально-виховного процесу, своєчасне виявлення труднощів, проблем та умов індивідуального розвитку особистості, психологічна просвіта учасників навчально-виховного процесу: педагогічних працівників, дітей, батьків; психологічне забезпечення розвитку дитини в дошкільному закладі, соціальний супровід та адаптація дітей.

Згідно  з  планом  роботи  на 2019 – 2020  навчальний рік, психологічною службою було проведено: діагностику емоційного  стану  дітей  (в  рамках  контролю  за  адаптацією);  психодіагностичне обстеження готовності до школи з метою визначення рівня сформованості різних психічних функцій; групові та індивідуальні психокорекційні  заняття  для  дітей  з  проблемами  в  особистісній  та  пізнавальній сферах;  розроблено  ряд рекомендацій  та  надано  практичну  допомогу  вихователям  у  забезпеченні емоційного  комфорту  дітей  у  групі;  з  метою  підвищення  психологічних  знань щодо  розвитку  і  виховання  дитини  та спонукання  батьків  до  активної  співпраці проводились  такі  форми  роботи  з  батьками:  групові  та  індивідуальні  бесіди  і консультації; виступи на батьківських зборах, проводилася роз’яснювальна робота про збереження психічного здоров’я під час карантину, висвітлювалася інформація в батьківських групах та на сайті ДНЗ.

З  метою  зміцнення  та  збереження  фізичного,  психічного  і  духовного  здоров’я вихованців,  формування фізичних вмінь та навичок, виховання стійкого інтересу до рухової  активності  колектив  дошкільного  закладу  проводить  відповідну  роботу  з питань  пошуку  оптимальних  шляхів  фізичного  розвитку  та  медичного обслуговування  дошкільнят.  Весь  фізкультурно-оздоровчий  режим  у  ДНЗ спрямований  на  збереження   і  зміцнення  здоров’я  дошкільників,  своєчасне формування у них життєво важливих рухових умінь і навичок, розвиток фізичних якостей,  забезпечення  належного  рівня  фізичної  підготовленості  й  фізичної культури  взагалі,  ознайомлення  з  будовою  та  основними  функціями  свого  тіла, виховання  стійкого  інтересу  до  рухової  активності,  вироблення  звички  до здорового  способу  життя.

В дошкільному навчальному закладі створені оптимальні умови для повноцінного фізичного та психічного розвитку дітей, забезпечення їх здоров`я, емоційного благополуччя, а також приділяється велика увага фізкультурно-оздоровчій роботі з дітьми. У кожній віковій групі проводиться значна робота з фізичного розвитку малюків, що є  першою сходинкою до зміцнення дитячого організму, підвищення його опірності захворюванням. На заняттях у спортивній залі інструктор з фізкультури Марченко І.О.  використовує різні ігри та ігрові вправи з помірним та  тонізуючим психофізичним навантаженням.

За фізичним розвитком вихованців ведеться систематичний медико-педагогічний контроль: у ДНЗ працює медична сестра Левчук О.В. Педагог володіє знаннями методики проведення занять з фізичної культури  та новими підходами організації дитячої діяльності. На заняттях завжди присутній сюрпризний момент, мотивація до дитячих дій. Перед кожним заняттям створює відповідне предметно-ігрове середовище, витримує структуру заняття. Ірина Олександрівна велику увагу приділяє питанню безпеки життєдіяльності під час занять з фізичної культури і проведення спортивно-масових заходів. Вона навчає вихованців правилам і нормам  безпеки під час занять з фізичної культури, контролює дотримання правил безпеки на заняттях з фізичної культури, візуально визначає втому дітей під час фізичного навантаження, проводить профілактичну роботу щодо запобігання травматизму серед вихованців під час занять з фізичної культури. У своїй роботі інструктор з фізкультури використовує нестандартне обладнання: султанчики, чарівні гантельки, сніжки та бурульки, морквинки, берізки, кущики та ін.  Педагог проводить як традиційні, так і нетрадиційні види фізкультурних занять.

Для активізації рухової активності у повсякденній роботі, залученні малят до здорового способу життя проводились фізкультурні свята. Фізкультурні розваги проводяться 1 раз на місяць в другу половину дня . Діти люблять спортивні свята й розваги, на яких отримують заряд бадьорості та енергії, беручи участь у спільних змаганнях та естафетах.

Вихователі  дотримуються режиму дня, урізноманітнюють види дитячої діяльності, правильно чергують їх за психоемоційними, інтелектуальними навантаженнями. Діяльність колективу груп спрямовується на проведення таких заходів, які сприяють активізації всіх психологічних сил організму дитини, забезпечення їхньої працездатності: фізичної, психічної, емоційної. З цією метою проводиться комплекс санітарно-гігієнічних заходів: провітрювання приміщень групових кімнат, вологе прибирання їх , підбір столів зросту дитини, що сприяє правильному формуванню постави, нормальному положенню внутрішніх органів, їх правильному функціонуванню.

Ранкова гімнастика проводиться згідно графіка. Під час її проведення вихователі використовують різні атрибути, вправи виконуються з різних вихідних положень, що викликає у дітей позитивні емоції , почуття зацікавленості. З  метою  створення  позитивної  емоційної  атмосфери  у дошкільному закладі протягом навчального року педагогами груп проводиться   ранкова  гімнастика  під  веселу  музику.  Працюючи  за програмою  «Впевнений старт»,  вихователі старшої групи (Максимчук Ю.А., Шунь Ю.В.) додатково  використовують  нетрадиційні, альтернативні технології і методики, спрямовані на зміцнення та відновлення здоров’я дітей:  авторська  методика  з  фізичного  виховання  М.Єфименка  «Театр  фізичного розвитку»;    дотиковий  масаж  А.Уманської «Мудри» – гімнастика для пальців. З дітьми старшого дошкільного віку проводять бесіди про здоровий спосіб життя, основи  гігієни,  профілактику  захворювань,  попередження  травматизму,  безпеку життєдіяльності.

Протягом дня забезпечується рухова активність дітей. Під час занять вихователі проводять фізкультхвилинки, які здебільшого пов’язані з темою заняття, відповідають віковим особливостям дітей. На прогулянку вихователі виносять м’ячі, кеглі, заохочуючи дітей до рухової активності, спільної з вихователем, а також самостійної. Традиційною формою фізвиховання, обов’язковою в освітньому  процесі, є гімнастика після сну. Найпопулярнішим із видів загартування у дошкільному закладі на даному етапі є ходьба по «доріжках здоров’я» (різноманітних  масажних килимках, каштанах, керамзиту і т.п.), різні види масажу, повітряні ванни.

Вихователі здійснюють диференційований підхід до фізичного виховання дітей, проводять індивідуальну роботу з дітьми, враховують їх інтереси, можливості, стан фізичного і психічного здоров’я. Вони детально  ознайомлені з особливостями розвитку кожної дитини через листки здоров’я зокрема. Вправніших, здібніших залучають на заняттях до показів основних рухів. Доводиться зважати на те, що в дошкільному закладі є хворобливі діти, а також діти, які приходять після хвороби. Звичайно, важко це все прослідкувати, але вихователі ведуть облік дітей після хвороби і намагаються обмежувати таких діток в деяких рухах, наприклад, стрибках, бігу і т.д. залежно від діагнозу. В цьому питанні дуже важлива співпраця з медичним працівником.

Вихователями всіх вікових груп особливого значення надається самостійно-руховій активності дітей як формі активізації рухового режиму. Щодня у всіх вікових групах на неї відводиться час у  вільні від занять години ранкового прийому, прогулянок та надвечір’я. Для забезпечення рухового режиму створені відповідні умови: в групових кімнатах обладнано спортивні куточки, де знаходиться спортивний інвентар: м’ячі, мішечки з  піском, обручі, палиці, скакалки, прапорці, атрибути до рухливих ігор, тощо.

Збереженню і зміцненню здоров’я дітей сприяв раціонально організований режим дня, що особливо важливо для дітей дошкільного віку. Організація режиму дня мала здоров’язберігаючу спрямованість: І половина дня – навчальна, ІІ половина дня –  відпочинок, розвиток творчих здібностей, прищеплення трудових навичок.

Гігієнічні процедури в усіх вікових групах проводилися щоденно.

Значну роль у формуванні здорового способу життя відіграли заняття з валеології, які винесені окремим підрозділом у програму «Українське дошкілля».

Планування фізкультурно-оздоровчої роботи ведеться систематично, враховуючи вікові особливості дітей, але поряд з цим маємо і значні недоліки в роботі, а саме:

-вихователі скорочують час перебування на свіжому повітрі у прохолодні дні;

-не в достатній кількості  проводяться спортивні  та рухливі ігри.

Через карантин не вдалося провести моніторинг основних рухів з фізичного виховання та медико – педагогічний контроль.

Педагогічний колектив дошкільного закладу проводить планомірну роботу з ознайомлення батьків з результатами фізичного виховання та загартування дітей, пропагує здоровий спосіб життя через інформаційний блок для батьків. Останній включає листи здоров’я по всіх вікових групах, спортивні розваги та свята.

Медико-профілактична робота здійснюється відповідно до затвердженого плану. В дошкільному закладі виконуються всі заходи лікувально-профілактичного характеру: профілактичні щеплення, антропометрія, огляд на педикульоз.

Велику увагу протягом навчального року колектив дошкільного закладу приділив формуванню здоров’язберігаючої компетентності дітей. Ефективність оздоровчих заходів визначалася тим, що поєднувалася тривала комплексна інтенсивна оздоровчо-профілактична робота з корекційно-педагогічними заходами в умовах звичайного режиму життя дошкільників. Дітей оточують кваліфіковані педагоги, практичний психолог, соціальний педагог, медичний працівник;  здійснюється постійний моніторинг стану здоров’я дітей, захворюваності, організації раціонального харчування, контроль за виконанням оздоровчих заходів, призначень лікаря, підтримується інтерес дитини до власного здоров’я. У кожній віковій групі, за результатами обстеження дітей спеціалістами та антропометричними вимірюваннями, наявний  листок здоров’я вихованців, згідно з яким  проводиться маркування меблів, здійснюється індивідуальний підхід під час фізкультурно-оздоровчої роботи.

Аналізуючи показники захворювання та відвідування   дітьми дошкільного закладу, можна зробити висновок, що переважна більшість дітей безпідставно не відвідують дошкільний заклад. Саме це дає підстави вважати, що проінформованість батьків щодо важливості суспільного дошкільного виховання недостатня, а тому педагогам всіх вікових груп необхідно більше уваги приділяти цьому питанню.

Питання захворюваності, відвідування  дітей систематично розглядалися на виробничих нарадах, нарадах при завідувачі, де аналізувалися показники захворювання  та відвідування, розроблялися заходи щодо їх покращення.

 

 

  1. Результати роботи з дітьми

 

Якість реалізації пріоритетних завдань ДНЗ вивчалася під час спостереження за освітньо-виховним процесом, бесід з дітьми, педагогами, під  час тематичних та комплексної перевірок.

Вся навчально-виховна робота з дітьми планується і проводиться відповідно до Базового компонента дошкільної освіти, програми «Українське дошкілля», листа  МОН від 20.06.2015р. №1/9-446 інструктивно-методичні рекомендації  «Про організацію роботи в  дошкільних  навчальних закладах  у 2019/2020 навчальному році»,  лист МОН від 26.07.2010р. №1.4/18-3082  інструктивно-методичних рекомендацій «Про організовану і самостійну діяльність дітей у дошкільному навчальному закладі», методичних рекомендацій щодо організації навчально-виховного процесу з дітьми старшого дошкільного віку та інших нормативних документів в галузі дошкільної освіти.

Показник охоплення дітей 5-річного віку відповідно до закріпленої території,  всіма формами дошкільної освіти становить 90%.  Всі діти відвідують дошкільний заклад.

Освітній процес із  дошкільниками забезпечують педагоги,  які  знають зміст Базового компонента дошкільної освіти (нова редакція), програми «Українське дошкілля», здійснюють перспективно-календарне планування за режимними процесами з урахуванням блочно-тематичного планування.

Перспективне та календарне планування здійснюється згідно дидактичних принципів. Робота планується систематично та послідовно, з використанням наукової та методичної літератури, з охопленням усіх напрямків роботи з дітьми. Планування виховної роботи здійснюється з урахуванням рекомендацій, наданих адміністрацією під час різних видів контролю.

Заняття плануються відповідно до програмових вимог. Програмові завдання плануються відповідно віку дітей та рівню їх розвитку.

Але недостатньо планується:

  • у розділі «Художньо-естетичний розвиток» недостатньо розкрито зміст театралізованої діяльності;
  • замало планується інтелектуальних ігор з проблемними та логічними завданнями;
  • недостатнє використання інновацій, планування трудової  діяльності, проведення дослідницько-пошукової діяльності у природі;
  • не в повній мірі відображена взаємодія ДНЗ та родини.

Колективами  груп, за сприянням батьків, створена матеріально-навчальна база, вихователями забезпечено різноманітність наочного та дидактичного матеріалу для занять з різних розділів програми.

Предметно-розвивальне середовище в кожній групі  організоване таким чином, що кожна дитина має можливість займатися улюбленою справою. Розміщення грального обладнання за принципом нежорсткого центрування дозволяє дітям об’єднуватися підгрупами за спільними інтересами.

Предметно-розвивальне середовище з відповідними осередками для проведення організованої та самостійної діяльності дошкільнят  забезпечує різні види їх активності. Відповідно обладнані приміщення, майданчики, створений розвивальний простір. Педагоги намагаються дотримуватися принципу вільної діяльності своїх вихованців. В старшій групі для розвитку режисерської гри виділено спеціальне місце, де можна розігрувати сюжети, є набір іграшкових персонажів, музичні інструменти. В усіх вікових групах в роздягальнях виділено місце для демонстрації дитячих робіт, крім цього дитячі роботи використовуються для створення інтер’єру в групі.

У старшій групі є навчальна зона, яка наближена до навчальної зони класу: розміщення столів вихователі постійно змінюють, як зручно дітям, мають  інтерактивну дошку.  Це допомагає дитині адаптуватися до навчального середовища шкільного класу.

В старшій групі наявна ігротека для самостійних ігор, яка  сприяє пізнавальному і математичному розвитку дитини, розвиває логічне мислення. Також є різноманітні ігри з правилами ( лото, доміно, шашки та шахи). Всі ігри цікаві, барвисті, носять змагальний характер, викликають бажання грати навіть без участі дорослого. Для розширення можливості пізнати свій рідний край,  країну  в  групі є герб, прапор країни, карта країни. Центр « Вчимося конструювати» допомагає оволодіти дітям конструктивними вміннями та навичками. Мозаїка, конструктор «Лего»,  різні збірні іграшки, схеми складання і збірки об’єктів сприяють вирішенню цього завдання. Будівельна зона  вміщує в себе різні конструктори, іграшки для обігрування будівель. В групах створена доброзичлива атмосфера спілкування дорослих і дітей. Групи забезпечені матеріалами та посібниками, зокрема, наочними посібниками «Природа», «Тварини», «Космос», «Явища навколо нас», «Техніка» і.т.д.,  дидактичними матеріалами для дошкільних навчальних закладів,  демонстраційним та роздатковим  матеріалом для занять з пізнавального та мовленнєвого розвитку, художньою та методичною літературою.

Отже, стан умов щодо функціонування груп відповідає достатньому рівню.

Результати, отримані під час комплексного вивчення стану організації життєдіяльності дітей молодшого дошкільного віку відповідно до Базового компонента дошкільної освіти свідчать  про те, що робота ведеться на відповідному рівні. Процеси життєдіяльності протягом дня здійснюються відповідно до режиму дня, інтересів та запитів дітей. Педагоги проводять тематичні, комплексні, комбіновані, інтегровані, сюжетно-динамічні заняття в залежності від розділу програми, обраного напрямку, що забезпечує високу продуктивність діяльності дітей.

Враховування вихователями при плануванні вікового складу групи, оволодіння дітьми знаннями, навичками та вміннями забепечує оптимальні умови для розвитку дошкільників. Прослідковується послідовність у викладенні матеріалу, чіткість поставлених завдань, відповідність форм віковим та індивідуальним особливостям, різноманітність видів діяльності.

Змістове наповнення, підбір методів, прийомів, засобів їх реалізації на заняттях забезпечується впровадженням у навчальну діяльність різноманітних видів занять: інтегровані, комплексні, комбіновані, домінантні.

Необхідно відзначити старанність вихователя Ващук Т.В. Вихователь добре володіє методикою навчання і виховання дітей раннього віку, використовує відповідні методи і прийоми  у роботі з малюками.

В залежності від поведінки та настрою  дітей, відповідно до єдності виховних прийомів, знань індивідуальних особливостей, вихователі будують зміст навчальної діяльності.

Вихователі активно стимулюють і заохочують дітей до більш складних дій. Діти вміють відповідати на запитання, читають напам’ять віршики, розуміють тексти оповідань, казок. Діти мають певні знання про гігієну тіла: виявляють основні ознаки забруднення в своєму зовнішньому вигляді, але не завжди намагаються їх усунути .

Під час відвідування занять з мовленнєвого виховання та режимних моментів було встановлено, що всі дітки вміють слухати та сприймати звернення дорослого, розуміють розповіді, казки, вірші. Використовуючи дидактичні ігри, художнє слово вихователь  Поліщук О.М. вправляє дітей у вимовлянні їх з різною силою голосу і швидкістю, стежить, щоб діти вимовляли голосні і приголосні правильно.

Значну увагу педагоги групи  надають ігровій діяльності. Плануються і проводяться різні види ігор протягом дня, як в повсякденному житті, так і на заняттях. В групі створена ігрова зона з різноманітними іграшками. Організація і планування ігрової діяльності проводиться у відповідності до вимог програми.

В групі характерною особливістю є орієнтація педагогічного процесу на створення атмосфери комфорту і затишку, максимального розвитку кожної дитини. А тому більшість занять, які організовуються з дітьми, проводяться як комплексні, так і  інтегровані, на яких вихователі широко використовують дидактичні ігри, ігрові ситуації та казкові сюжети. Все це позитивно впливає на пізнавальну активність дітей, розвиток їх здібностей.

В групіі створені необхідні умови для організації роботи із батьками.

Вихователі групи тримають постійний зв’язок з батьками, проводячи як індивідуальні, так і колективні форми роботи. Щоденно плануються і проводяться  індивідуальні бесіди, консультації для окремих батьків. В групі створено куточок для батьків, виготовлено багато ширм на різну тематику.

Аналіз планів показав, що планування педагоги здійснюють систематично та з урахуванням вікових особливостей дітей, напряму роботи закладу та відповідно до річного плану ДНЗ. Заплановані та проведені заходи свідчать про надання переваги традиційним формам роботи: батьківським зборам, консультаціям, бесідам, інформаціям, порадам.

Про налагоджений контакт вихователів із батьками свідчать спільна діяльність з підготовки груп до навчального року та осучаснення предметно-ігрового середовища, допомога в ремонті, спільне виготовлення атрибутів для здійснення ігрової діяльності: сюжетно-рольових ігор, театралізації і інсценізації, рухливих і дидактичних ігор тощо.

Проте під час комплексної перевірки були виявлені такі недоліки:

  1. Дітям недостатньо дається трудових доручень протягом дня. Вихователі не залучають дітей до сервіровки стола, поливу квітів тощо.
  2. В дидактичних іграх часто не враховується диференціація.
  3. 3. Педагоги групи не використовують в роботі по ознайомленню з об’єктами навколишньої дійсності прийом – обстеження об’єкта різними аналізаторами.
  4. Не завжди вихователі мають готовий зразок з малювання, аплікації та ліплення.
  5. Мало використовують інтерактивних методів та прийомів.

Згідно з річним планом роботи з 02.12. по 13.12.2019 року завідувачем Лопатюк Н.В. та вихователем – методистом Суходольською Г.А. була проведена тематична перевірка «Аналіз роботи з мовленнєвого виховання дітей дошкільного віку»».

За результатами відвідування занять з мовленнєвого спілкування, спостережень за вільною самостійною діяльністю дітей, режимних моментів, аналізу планів педагогів варто відмітити, що даному питанню надається достатньо уваги.

Систематично та різноманітно планується робота по вихованню звукової культури мовлення, формуванню дитячої граматики, збагаченню їх словника, вправлянню в доречному використанні мовних, позамовних та інтонаційних засобів виразності мовлення. Ця робота в основному здійснюється на інтегрованих заняттях та під час індивідуальної роботи з дітьми в повсякденному житті. Аналіз реального стану формування мовленнєвої компетентності дошкільника здійснювався через призму Закону України  «Про дошкільну освіту» та  Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» та «Впевнений старт».

Встановлено, що педагогічними працівниками закладу проводиться планомірна робота щодо вдосконалення змісту, форм і методів роботи з даної проблеми. Доцільно зазначити, що вихователі закладу активно сприяють формуванню мовленнєвої компетентності дошкільника, яка полягає у вмінні адекватно й правильно використовувати мову на практиці ( висловлювати свої думки та бажання, наміри, прохання, тощо) послуговуючись при цьому як мовними так і позамовними (міміка, жести, рухи) та інтонаційними засобами виразності мовлення.

Слід відзначити, що в усіх вікових групах на належному рівні створено оптимальне розвивальне мовленнєве середовище, адже саме під час самостійної ігрової діяльності дошкільники вчаться вести діалог, відповідати на запитання й звертатися із запитаннями до однолітків, підтримувати та розпочинати розмову. У дітей розширюється словниковий запас у межах певного вікового періоду та  відповідно до тематики будь – якої сфери життєдіяльності.

В кожній віковій групі є в наявності достатня кількість наочних посібників, що сприяють формуванню мовленнєвої компетентності дошкільника, зокрема:

–  методичних посібників (друкованих та рукописних);

– навчальних наочних посібників для дітей: натуральні( реальні предмети), зображувальні (іграшки, картинки)

– дидактичний матеріал для навчання елементів грамоти, настільні дидактичні ігри;

– дитячої художньої літератури;

– різних видів театрів.

За допомогою даного наочного матеріалу педагоги  мають змогу планомірно та цілеспрямовано розвивати мовленнєві здібності  дошкільників, сприяти засвоєнню ними елементарних знань про культуру мовленнєвого збагачення словника, формування мовленнєвих умінь та навичок.

Відомо, що основними засобами мовленнєвого розвитку дітей є:

– організація їхнього спілкування в різних напрямах діяльності

–  ігрової, трудової, пізнавальної, художньої;

– природне та соціальне  довкілля, ознайомлення дітей з художньою літературою, використання технічних засобів;

– мовлення вихователя як засіб впливу на мовленнєвий розвиток дітей.

Тому педагоги закладу організовують різноманітні форми роботи з дітьми, а саме: розвивально-виховна зайнятість, дидактичні вправи та ігри, проблемні ігрові ситуації,  бесіди, сюжетно-рольові ігри, в процесі яких відбувається спілкування дітей, що є дидактичним засобом формування мовленнєвої компетентності дошкільника.

Великі можливості в отримуванні мовленнєвої компетентності дітей закладені в  ігровій діяльності.  Тому  педагоги груп  раннього та молодшого дошкільного віку створюють сприятливі умови для ігрової діяльності, навчають та пояснюють дітям правила незнайомої гри, сприяють встановленню мовленнєвих контактів з однолітками, намагаються зробити так, щоб ці контакти були мотивованими.

Педагоги закладу формують навички розмовного мовлення протягом режимних моментів: під час одягання, прогулянки, гімнастики пробудження, підготовки до сну та ін., які педагогічно цінні тим, що мовленнєвий розвиток відбувається у природній, невимушеній обстановці, збагачується й активізується словник та словниковий запас дітей.

Трудова діяльність в різних її видах, зокрема на лоні природи також є ефективним засобом розвитку словника дітей та формування мовленнєвих навичок. Саме тому вихователі старшої групи організовують різні види трудової діяльності: художню (ручну) працю, господарсько – побутову, колективну працю та працю в природі, під час якої у дітей формуються навички розмовного мовлення, відбувається засвоєння норм і правил мовленнєвого етикету.

З метою забезпечення ефективності навчання дошкільників української мови вихователі старшої групи спрямовують зусилля за наступними векторами :

– розвивальне середовище

– навчально-виховна робота

– створення умов для розвитку особистісної активності.

У старшій групі (вихователі Шунь Ю.В., Максимчук Ю.А.) педагоги значну увагу приділяють даному питанню. В групі виготовлено багато дидактичного і роздаткового матеріалу, який використовується на заняттях та при індивідуальній роботі.

Вихователь Максимчук Ю.А. ефективно використовує режимні моменти з метою створення мовленнєвих ситуацій, формуючи у дітей культуру мовлення, а саме такі якості дитячого мовлення як точність слововживання, виразність мовлення, вміння використовувати позамовні та інтонаційні засоби виразності мовлення з метою комунікації. Однак окремі діти відчувають труднощі у спілкуванні, пов’язані із невмінням враховувати позицію партнера. Слабо орієнтуються в емоційних станах оточуючих. Поряд із позитивними вчинками є прояви негативної поведінки. Слабкість саморегуляції в мовному спілкуванні спостерігається у багатьох  дітей (особливо при спілкуванні один з одним). Не розвинена здатність відтворювати різні емоційні стани невербальними засобами.

У своїй роботі з дітьми вихователі старшої групи  (Шунь Ю.В., Максимчук Ю.А.) приділяють особливу увагу розвитку мовленнєвого мислення дитини. Максимчук Ю.А. створює необхідні умови для розвитку здатності виражати думку мовними засобами, сприяє тим самим і вдосконаленню мовленнєвих навичок, ускладненню форм та засобів спілкування, як на заняттях, так і в повсякденному житті.

Проблемно-пошукові ситуації, дискусії породжують у дітей здатність логічно мислити, обґрунтовувати свої думки. Але, на жаль, вихователі ще досить рідко застосовують їх у роботі з дітьми.

Не всі діти старшої групи можуть переказати літературний твір, передати діалог дійових осіб, характеризувати персонажів, використовуючи епітети, порівняння, образні вирази, скласти оповідання за набором іграшок, серією картинок, відповідно інтонувати вірші, фантазувати. Малята мають недостатній активний словник, їм важко спілкуватись фразами, створювати речення. словниковий запас у дітей малий, мова засмічена русизмами, діалектизмами, простонародними словами. Розмовна та зв’язна мова дітей бідна. Я маю на увазі – складання творчих розповідей, розповіді за картиною, з власного досвіду, за опорними словами, за планом вихователя. Вести діалог на запропоновані теми дітям ще досить важко. Також потребує певних зусиль робота по самостійному складанню розповідей-описів та творчих розповідей.

Тому вихователям необхідно більше використовувати малі жанри фольклору, вивчати напам’ять вірші, потішки, заклички тощо.

У вечірні години необхідно більше уваги приділяти роботі з книжкою, використовувати різні види театру.

Аналізуючи заняття вихователів Прус А.А., Тарасюк Г.С. та Нікітіної Л.В. варто відмітити, що педагоги дотримуються дидактичних принципів, логіки навчального матеріалу, розуміють питання активізації пізнавальної діяльності, вміють організувати самостійну роботу. На своїх заняттях вихователі групи раннього віку використовують фольклор, загадки, прислів’я, працюють над прищеплюванням любові до рідної мови, її краси та багатства.

Вихователі Поліщук О.М., Ващук Т.В. цікаво і доречно використовують ігрові ситуації, сюрпризні моменти, завдання проблемно-пошукового характеру, що забезпечує емоційну насиченість будь-якої діяльності дітей, полегшує сприймання дітьми нових знань.

Всі педагоги на заняттях з мовленнєвого розвитку віддають перевагу прийомам виховного впливу, які розвивають можливості навчального матеріалу.

У молодшій та старшій групах (вихователі Поліщук О.М.., Ващук Т.В., Шунь Ю.В., Максимчук Ю.А.) велика увага приділяється розвитку навичок усного мовлення. Педагогами виготовлений цікавий роздатковий, демонстраційний матеріал, дидактичні ігри, що відповідають віковим можливостям дітей. Вихователі розуміють, що одним із важливих засобів виховання особистості дошкільника є використання дитячого фольклору. Під час спілкування з малятами помітно те, що вони знають багато зразків дитячої художньої творчості, українського народного фольклору, що сприяє розвитку усного  мовлення та загальної культури дошкільнят.

Особливо варто відмітити, що найменші вихованці педагогів Тарасюк Г.С. Прус А.А., Нікітіної Л.В. із задоволенням декламують вивчені невеликі дитячі віршики, народні пісеньки,  забавлянки,  заклички.

Проводячи заняття в цікавій формі , вихователі збагачують вихованців знаннями, зміцнюють віру й упевненість дітей у своїх силах, розвивають у них пізнавальний інтерес.

Дуже відповідально і творчо підходять педагоги молодшої групи Ващук Т.В. та Поліщук О.М. до планування та підготовки занять з мовленнєвого виховання. Вихователі продумують і застосовують у роботі з дітьми ефективні методи і прийоми мовленнєвої діяльності. Систематично використовують естетично оформлені дидактичні ігри, мовні вправи, діалоги, драматизації фрагментів літературних творів, знаходження чарівних шкатулок, прихід у гості казкових героїв, психогімнастики, розгляд ілюстрацій, проблемні ситуації.

Вихователі усіх вікових груп усвідомлюють, що мовний розвиток, розвиток комунікативного мовлення впливають на становлення дитячої особистості. Тому значну увагу приділяють збагаченню словника дітей з усіх вивчених тем. Знайомлять дошкільнят з багатозначністю слів, вчать утворювати нові слова за допомогою суфіксів, префіксів, складні слова, вчать користуватися наголосом при зміні слів.

Вдало використовують педагоги твори українських класиків літератури та українських письменників, усну народну творчість та особливо малі фольклорні жанри для збагачення дитячого мовлення образними висловами, епітетами, порівняннями.

Але поряд з позитивним було виявлено і певні недоліки.

Не повною мірою вирішується завдання диференційованого підходу до дітей, який бере до уваги вікові особливості дітей, рівень мовленнєвого розвитку та мовні здібності, наміри, бажання, індивідуальні особливості кожної дитини і стимулює творчі вияви особистості з орієнтацією на її індивідуальність. Наслідки вивчення показали, що вихователі не завжди враховують рівень розвитку комунікативно – мовленнєвих умінь, навчальних завдань мовленнєвого розвитку дітей. Вимагає коригування та урізноманітнення форм роботи з дітьми з даної проблеми. Потребує поліпшення  організація дітей під час організованої розвивально-виховної зайнятості, продумування зміни видів  дитячої діяльності.

В  період з 2 по 11 березня 2020  року в ДНЗ завідувачем та вихователем – методистом  була проведена тематична перевірка  на тему «Формування знань про навколишній світ через різні форми та методи організації дітей» , під час якої зверталася увага на такі питання:

– форми та методи організації дітей при формуванні знань про навколишній світ;

– уміння та навички дослідно-пошукової роботи та праця в природі ;

– рівень знань про найближче природне довкілля ;

– засвоєння дітьми норм та правил поведінки у природному довкіллі.

Ці питання вивчалися шляхом відвідування занять, всіх режимних моментів, співбесід з дітьми, перевірки планів навчально-виховної роботи.

За час перевірки було встановлено, що робота по ознайомленню дітей з навколишнім світом  проводиться відповідно до вимог Базового компоненту дошкільної освіти, програми виховання і навчання дітей «Українське дошкілля» та програми для дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт»

В кожній віковій групі здійснюються певні програмні задачі ознайомлення дітей з навколишнім світом. Вони передбачають поступове засвоювання природних знань, усвідомлення себе частиною великого світу природи, вміння спостерігати та робити певні висновки.

У всіх вікових групах створені відповідні умови для проведення роботи. Велику допомогу надають вихователям виготовлені власноруч дидактичні ігри за допомогою яких діти знайомляться з явищами природи, сезонними змінами, виховують у дітей чуйне ставлення до навколишнього середовища.

Відповідно Базового компоненту (нова редакція) дошкільники добре обізнані з природнім середовищем, як цілісним організмом, у якому взаємодіють повітря, вода, грунт, рослини, тварини, люди, Сонце, Місяць тощо. Діти добре усвідомлюють їх значення для себе, сприймають природу як цінність, довільно регулюють власну поведінку у природі. Малюки усвідомлюють себе частиною великого світу природи, виявляють інтерес, бажання та посильні уміння щодо природоохоронних дій. Знають про необхідність дотримання правил доцільного природокористування, чистоти природного довкілля, використання води.

Дітей 2-х, 3-х років життя знайомлять з рослинами, тваринами, явищами неживої природи, привчають відокремлювати їх в просторі, виділяти і правильно називати деякі прикмети рослин (забарвлення листя , квітів), рух і голоси тварин. При цьому у дітей удосконалюються аналізатори (очний і слуховий), розвивається інтерес і увага до побаченого, формується добре відношення до них.

У дітей 4-го року життя формується уявлення про предмети і явища природи, з якими вони постійно зустрічаються в житті, приводять їх до установлення таких зв’язків, які діти можуть пізнати в процесі предметно-чутливої діяльності на заняттях, в іграх і відобразити їх в формі конкретних уявлень.

Дітей вчать спостерігати, виділяти окремі прикмети рослин, тварин, порівнювати об’єми, групувати їх по зовнішніх ознаках. В процесі засвоєння знань у них утворюється більш високі форми пізнавальної діяльності. Діти 4-х років можуть підійти до установлення причинно-наслідкових відносин.

Біля 5-ти років у дітей формується  вища форма наочно-образного мислення.

Вони можуть засвоювати узагальнені знання. Дітей вчать виділяти особливості будови рослин, тварин і установлювати їх залежність від умов проживання. У ході вивчення стану роботи з даної теми було визначено рівень сформованості  знань з екологічного виховання у дітей всіх вікових груп. Перевірка знань показала, що більшість дітей  можуть застосовувати свої знання на практиці. Особливе місце під час опрацювання даної теми вихователі відводять груповим, індивідуальним та колективним формам роботи.

В процесі ознайомлення дітей з природою в ДНЗ вихователі використовують різні методи :

– наочні (спостереження, розгляд картин);

– практичні (ігровий метод, праця) ;

– елементарні (досліди) ;

– словесні (розповіді вихователя, читання художніх творів, бесіди).

Вибір методів і прийомів визначається змістом програми «Українське довкілля» та «Впевнений старт» та залежить від природного оточення ДНЗ, місця і об’єкта спостереження, від віку дітей і їхнього досвіду. Але, на жаль, бракує урізноманітнення форм та методів ознайомлення дошкільнят з навколишнім світом. Зазвичай використовується спостереження, під час яких педагог ставить дітям лише безліч запитань, а інформацію подає мінімальну.

В ясельній та молодшій групах особливе значення мають чутливі сприйняття дітей. Тому основним методом є спостереження. Вихователі в роботі з дітьми використовують дидактичні ігри, показ картин, ігри, які також відіграють велику роль в пізнанні дітьми природи. Враховуючи конкретність мислення і невеликий досвід у дітей при ознайомленні з природою вихователі широко використовують наочний матеріал. Для утворення і закріплення уявлення широко використовують дидактичні ігри з природним матеріалом або їх зображення на картинках, невеликі бесіди.

Ознайомлення дітей старшої групи з природою проходить в основному шляхом спостереження на екскурсіях, прогулянках, під час ігор і праці. Велике значення вихователі надають бесідам, розповідям вихователя з використанням картин, читання художньої літератури.

Знання дітей про природу перевірялися у такій послідовності: зовнішні ознаки, середовище існування тварин і рослин, спосіб живлення, особливості поведінки тварин , їхнє значення для природи та людей. Добираючи об’єкти та явища, брали до уваги те, що ставлення дитини до природи загалом формується крізь призму її ставлення до об’єктів найближчого оточення.

Розпізнавання дошкільнятами рослин і тварин на території ДНЗ й на картинках засвідчило: діти мають обмежений обсяг знань про об’єкти природи, які знаходяться поряд. Переважна більшість малят упізнала і правильно назвала лише 2-3 види дерев , 1-2- види трав’янистих рослих, 2-3- види птахів та комах. Лише дехто зі старших дошкільнят при визначенні середовища існування рослин і тварин спирався на особливості їхнього зовнішнього вигляду та способу живлення. Майже всі дитячі розповіді містили дуже мало інформації з попередніх спостережень у природному середовищі, що свідчило про недостатність уваги до цієї проблеми.

Діти погано засвоюють те, що не зачіпає їхні почуття, не має для них особистісного значення.

Заняття – це основна форма організації дітей при ознайомленні з навколишнім світом.

Вихователі всіх груп проводять заняття в певні години по розробленому плану, згідно програми. Вихователі будують заняття так, щоб в процесі ознайомлення з природою здійснювався розвиток пізнавальної здатності і мови дітей , виховання інтересу і любові до природи. Під час занять вихователі старшої групи використовують інтерактивну дошку для демонстрації відео, перегляду фільмів про космос та навколишній світ, а вихователі молодшої групи використовують проектор для демонстрації презентацій та інтерактивних ігор.

Щоденні прогулянки  всіх вікових груп іноді носіть характер невеликих екскурсій, під час яких вихователі проводять огляд ділянки, організовують спостереження за погодою, сезонними змінами в житті рослин і природи.

Вихователі організовують прогулянки і за межі ДНЗ. Велике значення тут має приклад вихователя, а також батьків – як вони ставляться до природи, як уміють емоційно розповісти про неї. І завжди вихователі звертають увагу дітей на працю людей у природі: садять дерева, квіти, поливають їх, обрізають сухі гілки тощо. Вихователі вчать дітлахів правильно поводитись під час прогулянок та екскурсій.

Ознайомлення дітей з природою в ДНЗ вимагає постійного безпосереднього спілкування з нею. Однією із умов, яка забезпечує це є організація в ДНЗ куточка природи. Кожна вікова група має свій куточок природи. Протягом року вихователі організовують працю і спостережливість дітей за рослинами і тваринами в куточку природи. В старшій групі праця в куточку природи проводиться щоденно в години, відведені для праці. Діти спостерігають за рослинами і привикають до бережливого ставлення до них, оволодівають елементарними трудовими навичками, привчаються до спільної праці з дорослими, одне з одним , а потім самостійно. Також діти старшої та молодшої групи мають акваріум з рибками, за якими вони охоче спостерігають, годують та допомагають доглядати. Всі діти по черзі чергують у куточку природи. Вихователі стежать, щоб вони ставились до обов’язків сумлінно і доводили до кінця доручену їм роботу. Під час догляду за мешканцями кутка живої природи в дітей виробляються трудові навички і виховуються такі цінні якості, як працьовитість, дбайливе ставлення до живого, відповідальність за доручену справу.

Дошкільнята дуже допитливі та цікаві. Саме цей віковий період особливо позитивний для розвитку пізнавальних процесів. Малі із задоволенням спостерігають за об’єктами та явищами природи, виконують прості дослідження. Не досить лише показати дитині об’єкт природи, пояснити те чи інше поняття. Сприймання малюка буде значно багатшим і глибшим, якщо встановлення взаємозв’язків між явищами природи спиратиметься на активне втручання в процес перебігу явища.

Аналіз навчально-виховного процесу в ДНЗ показує, що часто-густо проведені спостереження за певним об’єктом не додають дітям знань про нього. Причина цього полягає у характері взаємодії зі спостережуваним: діти здебільшого слухачі, а не дослідники. Суто зорове сприймання та словесні пояснення дорослого не дають змоги сформувати образ об’єкта у всіх його сенсорних виявах.

Доступна самостійна пошукова діяльність дошкільнят під керівництвом вихователя створює широкі можливості для виховання в малят інтересу до природи та розуміння її значення. При цьому діти вчаться порівнювати, аналізувати, виправляти помилки. У них розвивається самостійність, ініціативність, такі необхідні для формування активного, бережливого, турботливого ставлення до природи .

Помітно активізує пізнавальну діяльність дітей залучення їх до простих дослідів. Досліди, власне, дуже нагадують фокуси, вони посильні для дошкільнят і цікаві їм. До структури дослідницької діяльності входять : постановка проблеми, пошук шляхів її розв’язання та побудова гіпотез; розв’язання завдання за допомогою практичних дій. Кожний етап потребує мобілізації всіх психічних зусиль особистості. Дослідницька діяльність можлива за наявності в дітей певних знань про світ природи.

У дослідницькій діяльності пошукове завдання розв’язується шляхом практичної дії, що відповідає наочно-дієвому типу мислення дітей дошкільного віку. У більшості дослідів результат можна побачити відразу, і це також стимулює пізнавальний інтерес дитини. В цьому році на достатньо високому рівні були проведені відкриті заняття в старшій та молодшій групі «Ми – маленькі дослідники» (використання пошуково – дослідницької діяльності) на яких вихователі разом з дітьми продемонстрували елементи дослідницької діяльності.

Залучення дітей до проведення нескладних дослідів під час занять, прогулянок або в кутку природи і на ділянці ДНЗ має дуже велике значення для розвитку спостережливості і допитливості в дітей, виховання в них активного і правильного ставлення  до об’єктів і явищ природи.

На жаль, вихователі усіх груп недостатньо уваги  приділяють  пошуково-дослідній роботі з дітьми. Залежно від обсягу та складності, досліди можуть бути як цілим заняттям, так і його компонентом. Варто пам’ятати, що нові знання як результат самостійного «відкриття» дитини мають ґрунтуватися на раніше засвоєних.

Досліди можна проводити  під час занять, екскурсій в природу, прогулянок та праці в природі з метою закріплення, узагальнення та систематизації знань старших дошкільнят. Структура досліду має багато спільного із спостереженнями.

Чільне місце по ознайомленню дітей з природою посідають бесіди. Шляхом бесід вихователі допомагають дітям повніше, глибше зрозуміти навколишній світ. Вступні бесіди вихователі проводять перед екскурсіями в природу, супроводжуючі – під час екскурсій, по ходу всього заняття, заключні бесіди – як підсумок, коли у дітей є знання, тільки їх треба упорядкувати, закріпити.

Велику роль по ознайомленню дітей з природою, вихованню любові, бережливого ставлення до її об’єктів відіграє наочність, в першу чергу картини. Вихователі використовують картини дуже часто для збагачення, закріплення уявлень про природні об’єкти.

Діти відчувають природу в русі, в конкретних діях. Тому, під час екскурсій, прогулянок вихователі залучають дітей до ігрової діяльності.

Також у своїй роботі по ознайомленню дітей з природою, вихованні любові до неї, вихователі не обходяться без художньої літератури, яка сприяє збагаченню мови, формування уміння образно мислити, відтворювати свої враження, розвиває інтерес до природи. Через художню літературу діти вчаться любити природу, бачити в ній прекрасне, глибше і тонше відчувати її красу. Прослухавши вірш, оповідання, перейнявшись його теплом, діти починають уважніше придивлятися до рослин, до всього, що живе довкола них. В зміст бесід за літературними творами вихователі старшої групи включають запитання, за допомогою яких виявляється можлива поведінка дитини в подібних ситуаціях: «Як би ти поступив , коли б побачив кошеня, що потрапило в біду?» Діти, хоч і подумки, але знаходять способи протидіяти поганому, і в цьому цінність їх міркувань. Окрім того, вони пригадують факти з власного досвіду.

Широкому перевтіленню, відтворенню та усвідомленню знань про природу сприяють різноманітні сюжетно-рольові, інтелектуальні, рухливі та дидактичні ігри природничої тематики. Усвідомити шанобливе ставлення до довкілля допомагають народні обрядові ігри.

Добру можливість перевтілитись, а ще й одягнути яскравий костюм, надає дошкільнятам театралізована діяльність. Основна увага театралізованій діяльності та сюжетно – рольовим іграм приділяється у другій половині дня. Діти із великим бажанням перевтілюються в образи казки «Вовк і семеро козенят», «Колобок», «Рукавичка», вихователі проводять та складають з дітьми коротенькі інсценівки.

Формувати знання про навколишній світ неможливо без тісної інтеграції діяльності педагогічного колективу і сім’ї. Такий підхід до проблеми не випадковий, адже єдність сім’ї і ДНЗ необхідна там, де життєвий досвід і наукові уявлення дітей недостатні, потребують систематичного збагачення, вправляння, відчуття новизни у сприйманні світу природи  і людських взаємин з нею. Сім’я є тим ланцюжком, який з’єднає здобуті дитиною у ДНЗ початкові уявлення про світ природи з її практичним досвідом у повсякденному житті, розширює, поглиблює педагогічний вплив на особистість, яка формується.

Вихователі на батьківських зборах, в індивідуальних розмовах, в папках-пересувках, буклетах розповідають батькам, як вчити дітей правильно поводитися у природі, які знання їм треба давати, як викликати стурбованість, виховати чуйність у ставленні по догляду за рослинами, тваринами. Також батьки залучаються до впорядкування території ДНЗ, висаджування дерев і кущів. У роботі з батьками ефективними формами співпраці  є бесіди за «круглим столом» та проблемні семінари по питаннях інтелектуального розвитку дітей засобами природи. В цьому році батьки були залучені до проектної роботи з екологічного виховання.  У невимушених розмовах виробляються єдині вимоги до поведінки дітей, розглядаються різні варіанти, моделі поведінки дітей в природному оточенні, батьки мають змогу отримати корисну пораду по виготовленню посібників, іграшок з природничого матеріалу.

Використовуючи різні методи і прийоми роботи з дітьми, вихователь пояснює і показує, що любов до природи – це не звичайне споглядання, відсторонене милування її красою, а й активна допомога, дбайливий догляд, розумне користування всім, чим вона багата.

 

  1. Робота з батьками

 

Відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту», Положення про дошкільний навчальний заклад, змісту Базового компонента дошкільної освіти в Україні, одним з головних завдань, що стоїть перед закладом, вважається взаємодія з сім’єю.

Аналізуючи стан роботи взаємодії з родинами вихованців,  можна помітити, що педагоги будують взаємодію з батьками цілеспрямовано і планово, на основі диференційованого та індивідуального підходів. Вони розуміють, що батьки – не просто помічники педагогів, а рівноправні учасники пізнавального, мовленнєвого, фізичного, емоційно-ціннісного, соціально-морального та креативного розвитку дітей. А щоб така взаємодія була ефективною, педагоги багато уваги приділяють збагаченню виховного потенціалу родини, педагогічної культури батьків. При цьому кожна зі сторін є одночасно і об’єктом, і суб’єктом збагачення педагогічного досвіду. Взаємодія педагогів з батьками грунтується на доброзичливості, такті, повазі, довірі, відвертості та оптимізмі.

Основними напрямами роботи з родинами в нашому дошкільному закладі є:

  • підвищення рівня психолого-педагогічних знань батьків;
  • залучення батьків до активної участі в освітньому процесі дошкільного закладу;
  • створення єдиного освітнього простору в дошкільному закладі та вдома.

Реалізуючи ці напрями роботи, педагогічний колектив розв’язує такі завдання:

  • налагоджує партнерські стосунки з родинами;
  • узгоджує виховні педагогічні ідеї педагогів і батьків;
  • корегує роботу відповідно до спільних і специфічних для сім’ї та дошкільного закладу функцій;
  • стимулює інтерес батьків до змін у дошкільній освіті;
  • систематично інформує батьків про нетрадиційні та інноваційні підходи педагогів до розвитку дітей;
  • узгоджує розклад життя і діяльності дітей у сім’ї та дошкільному закладі;
  • роз’яснює батькам необхідність формування життєво компетентної особистості та зміщення акцентів з інтелектуальної підготовки дитини до школи на розвиток базових якостей особистості , які визначають дошкільну зрілість;
  • інформує батьків щодо показників сформованості базових якостей особистості вихованців;
  • домагається створення єдиного сприятливого для розвитку дітей життєвого простору в сім’ї та дошкільному закладі.

В практиці роботи дошкільного закладу є і фронтальні, й індивідуальні, і групові форми роботи з батьками.

Педагогічний колектив спільно з батьками багато працює над оновленням та збагаченням предметно-ігрового розвивального середовища, яке  стимулює розвиток дітей . Педагоги намагаються створити сприятливі умови для становлення особистості кожної дитини. І сьогодні вже можна впевнено стверджувати, що спільно з батьками в групах дошкільного закладу створено належне предметно-ігрове середовище, яке задовольняє потреби та інтереси вихованців, відповідає їх віковим та індивідуальним особливостям.              Щоб досягти єдності в поглядах на розвиток дітей, педагоги ознайомлюють батьків зі змістом та формами освітньої діяльності в дошкільному закладі. Для цього створене відповідне інформаційне середовище, одним з елементів якого є інформаційні стенди. На інформаційних стендах висвітлюють:

-проблеми дошкільної освіти, що найбільше цікавлять батьків;

-концептуальні підходи програми до розвитку дошкільників.

Про основні завдання з певних розділів програми батьки можуть дізнатися з папок-пересувок, які виготовляють педагоги. Систематично оновлюється і висвітлюється інформація про життя дітей в ДНЗ  на веб-сайті дошкільного закладу.  Дуже ефективним, мобільним і зручним методом є спілкування батьків та вихователів через групу у Вайбері.

Значне місце в роботі з батьками посідає консультативна і просвітницька робота практичного психолога Суходольської Г.А. Вона, насамперед, спрямована на роз’яснення батькам значення дошкільного віку для становлення майбутньої особистості, для формування елементарних форм свідомого ставлення до життя.

Нині різні форми роботи з батьками стали значно цікавішими та яскравішими завдяки використанню мультимедійних презентацій.

Варто відзначити такі значущі форми співпраці, де батьки є активними учасниками, союзниками і партнерами педагогів. Це, насамперед, організація різноманітних виставок, конкурсів, зокрема:

«Краща годівничка»,

«Ялинка своїми руками»

«Прикрась дерево»,

«Осінні фантазії» (композиції з квітів, овочів, природного матеріалу),

«Осінній ярмарок «Ходить Гарбуз по городу» (створення креативних композицій з овочів та фруктів, квітів та природних композицій, де головним компонентом був гарбуз),

“Намалюю писанку”,

Фотовиставка «Як я провів літо» і т.д.

Організація таких виставок та конкурсів допомагають залучити до цікавої спільної діяльності батьків і дітей, сприяють створенню в родинах доброзичливих і довірчих стосунків.

Аналізуючи стан батьківських куточків, варто зазначити, що такі куточки функціонують у всіх вікових групах. Куточки охайно оформлені. У куточках педагоги розміщують орієнтовний режим дня та розклад занять.

У всіх вікових групах для роботи з батьками є папки-пересувки. Велика кількість їх та різноманітної тематики. Для роботи з батьками в групах матеріал систематизований.

Аналізуючи проведену роботу, можна впевнено стверджувати, що педагогічному колективу значно вдалося подолати стереотипи у ставленні батьків до дошкільної освіти, привернути їхню увагу до організації освітнього процесу. Показником результативної та успішної взаємодії батьків і педагогів можна вважати наявність у дошкільному закладі доброзичливої атмосфери, довірчих стосунків між педагогами та батьками, зорієнтованість більшості батьків на виховання та розвиток дітей, їх зацікавленість змістом дошкільної освіти.

Інші види контролю  використовувалися, як правило, з метою надання вчасної методичної допомоги педагогам та перевірки виконання рекомендацій завідувача, рішення попередніх педагогічних рад, визначення напрямків подальшої роботи.

Просвітницька робота з родинами допомогла нам налагодити партнерську взаємодію. Ми надаємо їй великого значення, бо розуміємо : повноцінний розвиток дитини залежить від кількості і якості батьківської любові і любов ця має бути правильно спрямована.

У нашому дошкільному закладі батьки  протягом року не виступали в ролі експертів чи спостерігачів роботи вихователів. Вони були рівноправними  партнерами і союзниками.

Запроваджуючи нову форму роботи, насамперед вирішували, чи доцільно її вводити, що цікавого вона дасть і батькам , і дітям. Поступово  була створена єдина система, або комплекс методів, прийомів та форм співдружності батьків, педагогів та дітей.

Ми відмовились від так званої паралельності у взаєминах з батьками, а визначили для себе за головне принцип єдності та послідовності, рівноправне партнерство учасників спілкування.

Із задоволенням  відвідували батьки «Школу здорової сім’ї», яку проводила старша медична сестра Милостива А.А. один раз на місяць за тематикою відповідно річного плану, де  вони  могли  отримати  консультації  медичного працівника , практичного психолога, педагогів щодо фізичного та психологічного розвитку малюка.

З  метою  підвищення  рівня  психолого  –  педагогічної  культури  батьків, формування у них свідомого розуміння власної активної позиції у вихованні своїх дітей, а також заохочення батьків до участі в освітньому процесі, адміністрація та педагогічний колектив дошкільного закладу у 2019  –  2020  н. р. приділяли велику увагу:

  Формуванню  тісного  взаємозв’язку  дошкільного  закладу  із  сім’єю, вивченню  особливостей  спілкування  у  сім’ях  з  метою  здійснення диференційованого підходу до кожного вихованця;

  Проведенню  тематичних  консультацій,  бесід,  батьківських  зборів  у  всіх вікових групах;

    Особистісній  діагностиці  дітей  та  батьків  з  метою  вивчення  дитячо – батьківських  відносин  з  подальшою  консультативно – корекційною роботою;

  Роботі батьківського клубу «Школа молодих батьків»

  Роботі батьківського клубу «Університет для батьків»

  Роботі клубу «Школа батьківства».

З  метою  максимального  охоплення  дітей  п’ятирічного  віку  дошкільною освітою ДНЗ пропонує:

  групи короткотривалого перебування, прогулянкові групи;

  тренінгові заняття з практичним психологом;

  консультації зі спеціалістами дошкільного закладу;

  участь дітей у гуртковій роботі;

  залучення до участі у святах та розвагах;

  залучення  батьків  до  участі  в  роботі  клубу  «Університет для батьків»  та  «Школи батьківства»

  забезпечення соціально-педагогічного патронату.

Гармонійна взаємодія дитячого садка з сім’єю є запорукою повноцінності буття дитини, розкриття і реалізації її потенціалу.        Присутність батьків у дошкільному закладі дозволяє  істотно змінити життя наших вихованців, створити домашню атмосферу, допомагає  батькам та  вихователям краще зрозуміти дитину, врахувати її бажання, інтереси, потреби, об’єктивно оцінити сильні і слабкі сторони у її вихованні. Тому дошкільний заклад тісно співпрацює з сім’ями вихованців. Протягом року для батьків були проведені Дні відкритих дверей «Ласкаво просимо!», «Щоб серце дитини не стало байдужим», індивідуальні та групові консультації, бесіди, працює Школа молодих батьків, батьківські збори, конференції, семінари – практикуми, тренінги, майстер класи, Новорічні посиденьки для батьків, спільні розваги  та свята з батьками, дідусями та бабусями, працює також Родинна майстерня. Традиційними у ДНЗ стали сумісні роботи педагогів, батьків і дітей  за темами: «Дари осені», «Зимовий вернісаж». Цього року святкування Великодніх свят відбувалося в умовах карантину, але діти активно працювали вдома, ділилися своїми роботами у Viber групах та на сайті ДНЗ.

Педагогічний колектив намагається залучати батьків не лише до співпраці із закладом, а також займати активну позицію у житті міста, тому батьки беруть участь у міських виставках та святах, благодійних та екологічних акціях

  • Ялинка своїми руками
  • Акція «Годівничка»

–  збір канцелярського приладдя для дітей  зі спеціальної – школи інтернату №9

Ефективною, цікавою і нетрадиційною формою роботи з батьками є флешмоби. В цьому році ми провели Флешмоб «День без іграшок».

Залучення батьків до проектної діяльності є одною з ефективних форм взаємодії дошкільного закладу із сім’ями вихованців. Така робота сприяє підтримці авторитету дошкільного навчального закладу в батьківській громаді, зберігає пріоритет родинного виховання, активно залучає родини до участі в навчально-виховному процесі.

Аналізуючи роботу з батьками і плануючи роботу на наступний рік педагогічний колектив ставить собі наступні завдання:

  • залучення батьків до проектної діяльності;
  • поширення педагогами психолого-педагогічних знань серед батьків;
  • на належному рівні зміцнити матеріально-технічну базу, удосконалити розвивальне середовище.

Відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту», міської програми розвитку дошкільної освіти, на виконання наказів управління освіти Житомирської міської ради «Про організацію  обліку дітей дошкільного віку», з метою залучення до дошкільної освіти більшої кількості дітей, надання ранньої  допомоги дітям, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку систематично в дошкільному закладі здійснюється соціально-педагогічний патронат.

 

Соціально – педагогічний патронат 

станом на 01.09.2020 р.

 

Кількість дітей , які виховуються в закладі освіти, та які перебувають під соціально – педагогічним патронатом Всього дітей виховується  в закладі освіти та перебуває під соціально – педагогічним патронатом закладу освіти
3-4 р

з 01 09.2016 по 31.08 2017р

4-5 р

з 01.09.2015р по 31.08.2016р

5-6 р

з 01.09.2014р по 31.08.2015р

6-7р

з 01.09.2013р по 31.08.2014р

31 35 27 0 93

 

Здійснюючи роботу з дітьми, які не охоплені дошкільною освітою:

Видано наказ «Про організацію роботи з дітьми, які не охоплені дошкільною освітою», в якому призначено вихователя – методиста Суходольську Г.А. відповідальною особою за здійснення роботи з дітьми, які не відвідують дошкільні навчальні заклади, соціально-педагогічний патронат.

-проведено облік дітей віком від 3-6(7) років

-організовано роботу консультпункту для роботи з батьками, які вирішили виховувати дітей самостійно.

-складений графік роботи (1-ий вівторок кожного місяця, 13.00-15.00) консультпункту, який затверджений керівником закладу.

-складений та затверджений план роботи консультпункту на рік.

-з метою оновлення стратегії і тактики взаємодії педагогів з батьками , діти яких не відвідують дошкільні навчальні заклади, заплановано проведення днів відкритих дверей, запрошення таких батьків з дітьми на свята та розваги, які проводяться в закладі.

З вересня 2019 року в закладі розпочала роботу соціальний педагог, Марченко І.О. вона проводить роботу з соціального захисту дітей пільгових категорій. Соціальний педагог веде контроль та роботу за нормативно-правовою базою з питань соціального захисту дітей; контроль над вихідною та вхідною документацією,  стосовно соціального захисту дітей, ведет та постійно оновлює  банк  даних дітей пільгових категорій.

Питання  гармонійної взаємодії із сім’єю залишається актуальним і потребує подальшого розвитку. Саме тому, вважаємо за необхідне одним із пріоритетних напрямків діяльності дошкільного навчального закладу у 2020-2021  н.р. вважати: продовження роботи з питань модернізації підходів у роботі з родинами та розвиток партнерських відносин між закладом і сім’єю.

  1. Забезпечення наступності між ДНЗ та школою

 Педагогічний колектив дошкільного  закладу  проводить  відповідну  роботу  із забезпечення  наступності  дошкільної  та  початкової  ланок.

Протягом року вихователі старшої групи Максимчук Ю.А. та Шунь Ю.В. запроваджували освітню програму «Впевнений старт», адже саме ця програма враховує наступність між дошкільною та початковою ланками. За моніторингом показників життєвої компетентності дітей старшого дошкільного віку, який здійснювали вихователі та практичний психолог в кінці навчального року, 70% дітей мають високі показники, середній рівень 15%, низький – 15% дітей.

Протягом року вихователі старшої групи Максимчук Ю.А. та Шунь Ю.В. проводили консультування та анкетування батьків старшої групи «Обираємо школу», «Як краще підготувати дитину до шкільного навчання», організовували виставку малюнків «Я скоро стану школярем!». В січні 2020 року діти старшої групи відвідали ЗОШ №33, де ознайомилися з вчителями та майбутньою школою.  Неодноразово запрошувалися вчителі початкових класів для знайомства з дітьми в ДНЗ. В січні був проведений круглий стіл з вчителем початкових класів «Крок до школи», де вихователі старшої групи разом з вчителем початкових класів обговорили вимоги для майбутніх першокласників, вимоги нового державного стандарту початкової освти, програму «На крилах успіху», за якою працюють вчителі початкових класів та основні компетентності майбутнього першокласника. Для батьків майбутніх першокласників були проведені батьківські збори «Значення психологічної готовності до навчання в школі».

  1. Охорона життя і здоров’я

Головним пріоритетом в роботі адміністрації закладу є охорона життя і здоров’я працівників та дітей, повна відповідальність за створення належних безпечних і здорових умов праці, навчання і виховання.

Робота з охорони праці та безпеки життєдіяльності проводиться відповідно до вимог Закону України «Про охорону праці», «Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001 року № 565, інших законодавчих документів із зазначеного питання. Особливо важливий напрямок, який має стати ключовим завданням, є реалізація права дитини на свободу та вільний розвиток, адже ідеться про організацію розвивального середовища, в якому діти знаходять собі справу до душі.

В нашому дошкільному закладі створені необхідні умови для догляду, виховання, навчання, розвитку і оздоровлення дітей ясельного та дошкільного віку. Відповідає нормам техніка безпеки, пожежна безпека, санітарно-гігієнічний режим. Будівля, споруди, устаткування відповідають нормативним актам про охорону праці. Постійно здійснюється моніторинг технічного стану приміщень закладу, споруд, технологічного обладнання та устаткування на пральні, харчоблоці, в тепловому пункті.

Для кожної категорії працівників розроблено посадові інструкції, інструкції по охороні праці.  Систематично з працівниками проводяться інструктажі з питань охорони праці, пожежної безпеки, їх навчання і перевірка знань з цих питань. У закладі дотримується встановлений протипожежний режим.

Матеріально – технічне забезпечення в основному відповідає реалізації завдань освітньої програми.

У закладі створені належні умови для повноцінного розвитку і комфортного перебування дітей. Групові приміщення, музичний зал, методичний, медичний та кабінет психолога  і музкерівника обладнані відповідно до вимог.

Заклад укомплектований меблями, посудом, білизною, господарським інвентарем. Стан приміщень, обладнання закладу відповідає санітарним нормам, правилам протипожежної безпеки.

Оформлення групових приміщень, кабінетів, залу є педагогічно доцільним , відповідає естетичним та педагогічним вимогам.

У дошкільному закладі створені умови для ігрової діяльності як у приміщенні, так і на свіжому повітрі. У кожній з трьох груп є загальне ігрове середовище, до складу якого входять ігрові центри:

  • шафи для іграшок – сенсорних, технічних, образних, іграшок-тварин, музичних;
  • килим для будівельно-конструктивних ігор;
  • куточки для ігор – драматизацій  та інсценівок;
  • столики для настільно-друкованих ігор;
  • атрибути для сюжетно-рольових ігор.

Тематичні куточки оформлено й наповнено матеріалами, посібниками та іграшками так, щоб підказати дітям вид діяльності, а в ігрових зонах – сюжет гри. При цьому враховано вимоги відповідності предметного середовища віковим особливостям вихованців. Це дозволяє задовольнити індивідуальні інтереси дітей, зробити навчально-виховний процес диференційованим. Облаштування простору кожної групової кімнати дає можливість вихованцям діяти як невеличкими групами, так й індивідуально.

Педагоги максимально використовують предметне середовище дошкільного закладу для досягнення дітьми достатнього рівня розвиненості, вихованості, навченості.

Належну  увагу  адміністрація  закладу  приділяє  виконанню  Закону  України «Про  охорону  праці».  Ознайомлення  працівників  дошкільного  закладу  з директивними  документами  щодо  охорони  праці  носять  системний  характер.

Адміністрацією,  педагогічним  колективом  проводиться  певна  робота  щодо створення  безпечних  умов  життєдіяльності  та  профілактики  травматизму учасників  навчально-виховного  процесу,  планується  робота  зі  створення безпечних  умов  праці,  розроблені  заходи  щодо  попередження  дитячого травматизму. Протягом 2019-2020 навчального року робота в дошкільному закладі з питань забезпечення профілактики дитячого травматизму здійснювалась згідно з річним планом, в основу якого покладено Закон України «Про дорожній рух», «Про пожежну безпеку», і була спрямована на здійснення профілактики дитячого травматизму, формування навичок здорового способу життя. Робота вихователів з дітьми з питань попередження травматизму та формування навичок здорового способу життя здійснювалась з урахуванням вікових особливостей дітей в дидактичних, рольових іграх, шляхом індивідуального спілкування, практичної та образотворчої діяльності.

Значна увага приділялась і роботі з батьками з питань профілактики дитячого травматизму та формуванню здорового способу життя.

Протягом 2019-2020 н.р. в ЖДНЗ №3 не зафіксовано  випадків дитячого травматизму.

Відповідно до наказу управління освіти Житомирської міської ради з метою поліпшення якості організаційної практичної і навчально-виховної роботи з питань охорони життя, здоров’я та норм поведінки під час надзвичайних ситуацій в ДНЗ №3 щороку проводиться Тиждень безпеки життєдіяльності дитини.

В основі проведення заходів «Тижня безпеки дитини» педколектив ДНЗ надає перевагу ігровим моментам, які викликають у дітей інтерес, спортивний азарт і дозволяють краще засвоїти і закріпити отримані знання, набуті практичні навички.

Формування у дитини дошкільного віку свідомої безпечної поведінки в довкіллі базується на позитивних прикладах у поведінці дорослих. Тому вихователі приділяли увагу і роботі з батьками. За мету вихователі ставили – зацікавити батьків перспективою подальшого розвитку дітей, зробити батьків своїми однодумцями. Провели анкетування батьків. З’ясували їхнє ставлення до проблем, обізнаність щодо чинників небезпеки життя і здоров’я дитини, наявність умов максимальної безпеки для дитини вдома.

Провели різноманітні бесіди та консультації. Цікаво пройшли конкурси на кращий сімейний малюнок з питань безпеки життєдіяльності «Бережімо себе, діти!». Виготовили папки-пересувки для батьків «Бережемо життя та здоров′я дитини».

Протягом ТБД вихователі в своїй роботі використовували різні види діяльності та форми організації навчально-виховної роботи: бесіди, дидактичні ігри, розгляд картин, читання художньої літератури.

 

  1. Організація харчування дітей

Належний рівень організації харчування є також дуже важливою умовою комфортного перебування дітей у закладі.

Харчування  в  ДНЗ   здійснювалось  відповідно  до  п.5  ст.  Закону   «Про дошкільну   освіту»,  п.25  Положення  про  дошкільний  навчальний  заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2004 року №  1591  «Про  затвердження  норм  харчування  у  навчальних  та  оздоровчих закладах»,  Інструкції  з  організації  харчування  дітей  у  дошкільних  навчальних закладах».

Організація раціонального збалансованого і якісного харчування є одним з актуальних питань у роботі закладу та регламентується рядом законодавчих документів, зокрема: ст. 25 Закону України «Про освіту», ст.22 Закону України «Про загальну середню освіту», ст.5 Закону України «Про охорону дитинства», ст.35 Закону України «Про дошкільну освіту», постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2004 року № 1591 «Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах» (із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України №873 від 26.06.2007 року), спільним наказом Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства освіти і науки України від 01.06.2005 року № 242/329 «Про затвердження порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах», спільним наказом Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства освіти і науки України від 17.04.2006 року № 298/227 «Про затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах», наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України № 620/563 від 15.08.2006 року «Щодо невідкладних заходів з організації харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах», спільного наказу Міністерства освіти і науки України та міністерства охорони здоров’я України від 26.02.2013 № 202/165 «Про затвердження Змін до Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах».

З метою якісної організації харчування на початок навчального року видані згідно з циклограмою управлінської діяльності завідувача необхідні накази. У наказах про організацію харчування  визначені обов’язки з організації харчування для всіх категорій працівників,  вказано загальні вимоги до організації харчування в дошкільному навчальному закладі (режим харчування, графік видачі їжі, основні вимоги до ведення відповідної документації та оформлення звітів). Усі працівники ознайомлені під особистий підпис з наказами.

Протягом навчального року вивчення стану організації харчування здійснювалось за такими питаннями:

– контроль за організацією харчування;

– виконання натуральних та грошових норм;

– антропометричні вимірювання дітей;

-аналіз фізичного розвитку дітей;

-аналіз захворюваності дітей.

В обов’язковому порядку щомісячно здійснюється моніторинг виконання натуральних норм харчування.

В закладі організоване трьохразове харчування вихованців .

В оздоровчий період на виконання наказу депертаменту освіти від 29.05.2020 року №107   «Про  організацію  освітньо – виховного процесу в умовах адаптивного карантину в закладах дошкільної освіти та  навчально – виховних  комплексах влітку 2020 року» на виконання постанови Головного державного санітарного лікаря України від 21.05.2020 року №25 «про затвердження тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв’язку з поширенням короно вірусної хвороби», рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 26.05.2020 року №581 «Про затвердження Регламенту роботи закладів дошкільної освіти в умовах адаптивного карантину», з метою організації безпечного та змістовного освітньо – виховного процесу витрати  на  організацію харчування дітей для придбання свіжих овочів й фруктів за рахунок бюджету та батьківської платні склали :

– у групах раннього віку –31 гривня 79 копійок;

–  для дітей дошкільного віку 47 гривень 19 копійок.

В оздоровчий період в ДНЗ були проведені оздоровчі заходи, які полягали в забезпеченні посиленого харчування, проведенні занять та розваг на свіжому повітрі. Організаційно-педагогічна робота з дітьми проводилась згідно орієнтовного розподілу навчально-пізнавальної діяльності дошкільників  та  орієнтовного тематичного планування. Було збільшено  кількість  екскурсій в природу в порівнянні з навчальним роком, систематично проводилися розваги на свіжому повітрі.

В закладі організовано харчування працівників ( 1 та 3-тє блюдо) за попередньою оплатою.

У дошкільному навчальному закладі ведеться роз’яснювальна робота серед батьків щодо організації харчування у сім’ї дітей різного віку, про користь гарячого харчування дітей, режим харчування та його повноцінність, про дотримання принципів наступності, єдності вимог у ДНЗ та в родині; суворо заборонено прийняття до закладів неякісних продуктів харчування, продуктів, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, консерванти та ті, які  не включені в перелік норм харчування дітей. Питання раціонального харчування дітей внесені до тематики батьківських зборів, консультацій та висвітлюються в інформаційних куточках.

Налагоджено контроль за дотриманням на харчоблоці  санітарних  вимог  щодо обладнання, прибирання, миття посуду, видачі готової  їжі. Заклад  в належній кількості забезпечений  миючими та дезінфікуючими засобами, у закладі проводиться щоденне прибирання з дезінфекцією та генеральні прибирання відповідно до санітарних правил та вимог, посуд миється із застосуванням дозволених миючих засобів.

З боку завідувача та медичного працівника здійснювався систематичний контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних умов організації харчування. Готуючи страви, кухарі дотримувалися  технології приготування їжі, нормативного об’єму страв. Продукти харчування та продовольча сировина надходили із супровідними документами відповідно до нормативних вимог. Режим харчування здійснювався відповідно до режиму кожної вікової групи. Грошові норми харчування виконувались.

 9.Медичне обслуговування

 Медичне обслуговування в дошкільному навчальному закладі №3 здійснюється згідно Закону України «Про дошкільну освіту», Постанови Кабінету Міністрів України від 14.06.2002 року №826 «Порядок медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі», спільного наказу МОЗ та МОН України від 30.08.2005 року №432/496 «Про вдосконалення організації медичного обслуговування дітей у дошкільних навчальних закладах», інших нормативно-правових документів та забезпечується старшою медичною сестрою Левчук О.В.

Медичне  обслуговування  в  дошкільному  закладі  передбачає  надання  дітям допомоги  у  збереженні  здоров’я   та  профілактиці  захворювань,  у  системі здійснюється  огляд  дітей  лікарями  –  спеціалістами,  про  що  свідчать  записи  у дитячих  справах.

Медичний кабінет частково оснащений необхідним обладнанням, лікарськими засобами та виробами медичного призначення для надання невідкладної медичної допомоги.

Старша медична сестра Левчук О.В. щодня оглядає дітей, які відвідують дошкільний заклад, проводить антропометрію; надає долікарську допомогу у разі гострого захворювання або травми, здійснює забір матеріалу для лабораторних досліджень; проводить ізоляцію дітей, які захворіли, а також спостереження за дітьми, які були в контакті з інфекційними хворими; організовує поточну дезінфекцію, вчасно оглядає дітей щодо виявлення педикульозу, грибкових захворювань, корости та інших захворювань шкіри. Контролює (згідно з календарем щеплень у встановленому МОЗ України порядку ) та направляє дітей дошкільного навчального закладу  на профілактичні щеплення, які  проводять в дитячій поліклініці .

З боку медичного працівника проводиться контроль за проведенням ранкової гімнастики, фізкультурних занять,  загартовуючих процедур.

На заняттях з фізичної культури медична сестра виводить фізіологічну криву пульсу, визначає моторну щільність заняття. З працівниками закладу опрацьовано «Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному навчальному закладі» від 27.09.2004 року №1/9-438 (лист МОН України).

Вся медична робота у закладі спрямована на зміцнення фізичного та психічного здоров’я дітей, як того вимагає Закон України «Про дошкільну освіту».

В дошкільному навчальному закладі для реалізації завдань фізичного виховання створені умови для розвитку дітей та здоров’язбережувальне середовище. До послуг дітей пристосований музичний  зал, спортивний майданчик, необхідні посібники, інвентар, атрибути. В кожній групі обладнаний осередок фізкультурно-оздоровлювальної активності, в якому знаходяться м’ячі, палиці, обручі та інше приладдя.

Рухову активність у повсякденному житті забезпечують рухливі ігри, фізичні вправи на прогулянках, походи за межі дошкільного закладу, самостійна рухова діяльність. Щомісяця педагоги організовують дні здоров’я, фізкультурні розваги один раз на місяць у другу половину дня.

Зміцненню здоров’я дітей  також сприяє використання педагогами різних форм роботи: ранкова гімнастика, щоденні фізкультурні заняття, гімнастика пробудження після сну, рухливі ігри, фізкультхвилинки під час занять фізкультпаузи між заняттями статичного характеру, раз на тиждень-пішохідний перехід.

Влітку відповідно до розпорядчих листів в зв’язку із карантином проводяться оздоровчі заходи, які полягають у забезпеченні посиленого харчування, проведенні занять та розваг на свіжому повітрі.

Протягом 2019-2020 н.р.  старшою медичною сестрою Левчук О.В. проводилася профілактична робота: бесіди по профілактиці захворювань з батьками та працівниками, випускалися санбюлетні, контролювалося проходження медичних оглядів працівниками та дітьми, здійснювався контроль за прийомом дітей у дитячий заклад, хворі діти не допускалися до закладу, проводилися антропометричні виміри дітей. Посилився контроль медичної сестри за  санітарним станом закладу, технологією приготування страв, їх  різноманітністю.

 

  1. Інформаційні та комунікаційні технології в системі роботи ДНЗ

З метою автоматизації управлінської діяльності в ДНЗ, підтримки єдиної системи збору інформації, обробки та зберігання інформації, приведення до єдиних зразків, форм звітних документів, керуючись вимогами Закону України «Про захист персональних даних», «Про доступ до публічної інформації», в дошкільному закладі активно використовувались ІКТ в адміністративній діяльності та  виховному процесі. Для вихователів ДНЗ працює школа ІКТ, на якій розглядалися питання створення презентації, иа робота з сервісами Google. Протягом року вихователі всіх вікових груп активно використовують проектор, інтерактивну дошку та ноутбук.

В старшій групі розміщена інтерактивна дошка, яку вихователі використовують на заняттях для демонстрації наочного матеріалу, проведення фізкультхвилинок, інтерактивних ігор, прямому доступі до мережі інтернет при роботі за програмою «Впевнений старт» тощо.

Протягом 2019 – 2020 н.р. вихователі ознайомилися з досвідом роботи:

Гошко О.В. Природа наш дім – бережімо його! Формування екологічної компетентності дітей дошкільного віку

 –Круценко Л. І. Розвиток пізнавальної активності дошкільників в процесі експериментально-дослідницької роботи в природі

 – «Використання технології «зендудлінгу» для розвитку дрібної моторики руки дитини»

Вивчення досвіду роботи вихователя Первомайського ДНЗ  Коровай О.І. «Виготовлення дидактичних матеріалів»

– «Формування сенсорно-пізнавальної та математичної компетенцій дошкільників засобами педагогічної технології Д’єнеша»

Протягом 2019 – 2020 н.р. активно використовувались в адміністративній діяльності та в виховному процесі ресурси мережі інтернет.

Але ще не всі педагоги на достатньому рівні володіють ІКТ, недостатня кількість комп’ютерної техніки в ДНЗ, а та що є в наявності – застарілого зразка. Комп’ютерні технології недостатньо використовуються для всебічного розвитку дитини. 

   11. Соціально економічний розвиток ДНЗ

У дошкільному закладі створено умови для безпечного проведення освітньо-виховного процесу для роботи всіх категорій працівників.

Фінансово-матеріальне забезпечення  ДНЗ відбувалось за рахунок бюджетних коштів та позабюджетних благодійних внесків фізичних осіб – батьків. Було покращено матеріально-технічну базу.

 Стан приміщень ДНЗ відповідає санітарним нормам, має задовільну оцінку. Ігрові майданчики та територія, що прилягає до них, утримується в чистоті відповідно до санітарних норм. Гігієнічний режим прибирання постійно і систематично контролюється медичною сестрою. Робочі місця відповідають санітарно-гігієнічним нормам, вимогам безпеки і охорони праці.

Всі категорії обслуговуючого персоналу забезпечені спецодягом.

ДНЗ забезпечено необхідним обладнанням: меблями, м’яким інвентарем.

Пріоритетними напрямами у сфері матеріально-технічного забезпечення  є оснащення освітньої діяльності  сучасним устаткуванням ДНЗ.

 

Завдання на 2020/2021 навчальний рік

та оздоровчий період

                          Діяльність дошкільного навчального закладу здійснюється відповідно до вимог Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», інших нормативних документів та     програм розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» та «Впевнений старт»  та з метою реалізації загальної мети – спрямовувати свою  діяльність на формування різнобічно розвиненої, духовно багатої, оптимістично та патріотично налаштованої особистості, починаючи з перших років життя дитини і  завершуючи її вступом до школи.

Виходячи з пріоритетних напрямків роботи, плану розвитку дошкільного навчального  закладу, єдиної науково-методичної теми та аналізу за минулий навчальний рік, педагогічний колектив визначив спрямувати роботу колективу у 2020/2021 навчальному році на реалізацію річних завдань:

  • забезпечення безумовного виконання норм та правил безпеки учасників освітнього процесу, дотримання санітарно-гігієнічного законодавства в умовах закладу дошкільної освіти та формування основ здорового способу життя, норм безпечної поведінки в умовах адаптивного карантину та пост- карантинного періоду;
  • створення змінного навчально – ігрового середовища на ігрових та спортивних майданчиках, його модернізація, оновлення та осучаснення у відповідності до Примірного переліку;
  • активна співпраця із закладами загальної середньої освіти з метою забезпечення наступності навчання та виховання дітей за вимогами Нової української школи;
  • удосконалення мовленнєвої компетентності дошкільників   через взаємозв’язок мовленнєво – ігрової діяльності та спілкування.
  • удосконалення форм та методів освітньої діяльності, шляхом активізації використання інноваційних технологій, інтерактивних методів навчання із застосуванням мультимедійних систем, лего-конструкторів, сучасної сенсорної дидактики, розвиваючих ігор тощо;
  • удосконалення роботу з екологічного виховання шляхом використання в роботі з дітьми науково – дослідницької та проектної діяльності.

 

 

Завдання на оздоровчий період 

2020-2021 навчальний рік:

 

1.Забезпечити   належні умови для  збереження і зміцнення фізичного,  психічного  і  духовного  здоров`я  дошкільників   шляхом    використання   цілющого  впливу  природних  засобів.

 

  1. 2. Створення умов для ефективного оздоровлення дітей улітку шляхом упровадження сучасних здоров’язбережувальних та здоров’яформувальних освітніх технологій.

 

  1. Продовження поглибленої роботи з розвитку у дошкільників позитивного ставлення до духовних цінностей через ознайомлення з літніми народними та календарними святами.

 

  1. Здійснювати педагогічну і санітарну просвіту батьків з питання виховання і оздоровлення дітей в літній період.

 

  1. Активізація взаємодії з батьками з питання забезпечення психоемоційного комфорту дитини в умовах дошкільного закладу на початку нового навчального року

 

Останні новини
error: Content is protected !!